Користувачі, що підписалися

14.05.21

Казкова Європа

 Напередодні Дня Європи до бібліотеки завітали учні 1-а класу Голопристанської ЗОШ №4, щоб помандрувати книжковою каретою і познайомитися із найновішими книжками казкарів Європи. Звичайно, відгадуючи загадки бібліотечної казкової Феї (або просто бібліотекаря Світлани Анатоліївни), діти згадали і давно знаних казкових героїв - Червону Шапочку, Вовка, Попелюшку, Рапунцель, Цибуліно та інших - і їх авторів-європейців. Але й надзвичайно зацікавилися виданнями, що надійшли від Українського інституту книги за Програмою поповнення бібліотечних фондів.











Непосидючі дітлахи не лише встигли почитати, пограти в ігри, поласувати зачакловано-розчаклованими бубликами і цукерками, але й дослідити кожен цікавий куточок бібліотеки і дізнатися деякі з її секретів. Вони, відвідавши відділи бібліотеки "Оселя казкок" та "Корабель знань", звернули увагу на книжкові виставки, погралися фігурками пальчикових ляльок та м’якими іграшками, звернули увагу на розташування книжок на полицях і загадали найпотаємніші бажання, доторкнувшись до справжнього штурвала зі справжнього корабля, який здійснює бажання.






















Наостанок обіцяли обов’язково розповісти татам і мамам, дідусям і бабусям, братам і сестрам, де вони були, що бачили і запитати дозволу записатися до бібліотеки. Тепер бібліотекарі чекають результатів: скільки дітлахів стануть ЧИТАЧАМИ?

Запрошуємо усіх охочих до бібліотеки, щоб оглянути виставку нових книжкових надходжень і обрати собі цікаве читання. Читайте з нами!



06.05.21

Перегортає пам’ять сторінки

 Щороку 8-9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Пам’ятаючи та шануючи ці події, усі бібліотеки запрошують примножити свої знання з історії та розширити коло знань про події воєнного лихоліття, адже з кожним роком все менше можливостей дізнатися про Другу світову війну від її безпосередніх свідків та учасників. Пам'ять про цю війну допомагають зберегти лише книги, тому література, зібрана у нашій бібліотеці на книжковій виставці «Перегортає пам’ять сторінки» занурить вас у минуле, де кожен автор розкриває по-своєму події тих непростих часів.

Друга світова війна, що була найжорстокішою і найстрашнішою в історії людства – далека історія для більшості сучасників. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир. У пам’яті тих, кому судилося через неї пройти, назавжди залишився той важкий час. Застерігаючи наступні покоління від повторення трагічних подій, вони розповідають про це в мемуарах, історичних дослідженнях, художній літературі. Кілька нових книжок, що надійшли на початку року від Українського інституту книги за "Програмою поповнення бібліотечних фондів" хочеться порекомендувати для ознайомлення, адже вони зачіпають емоційно і дають поштовх для подальшого вивчення історичних подій.

Це книжки однієї авторки - Надійки Гербіш - художні повісті для дітей «Ми живемо на краю вулкана» і «Яблука війни», що делікатно порушують доволі травматичні історичні теми.

Авторка Надійка Гербіш. Фото і повне інтерв’ю з письменницею за посиланням: https://lb.ua/culture/2020/12/11/472797_nadiyka_gerbish_mi_maiemo_prava.html

Ці книжки - про важливість родинних історій та проговорення складних тем з дітьми, про діалог між поколіннями, «вічні граблі», біль як ресурс і переосмислення минулого задля того, аби мати можливість вже сьогодні будувати якісно інше майбутнє.


Автор ділиться: "Самі тексти до обох книжок писалися відносно швидко. Підготовка матеріалів для обох тривала роками. Мені хотілося розповісти про війну — Першу й Другу, про те, як друга випливала з першої, а перша визначала другу. Про уроки історії, з яких ми рідко складаємо іспити, але мусимо однаково вперто вчити. Там кілька пластів тих історій: глобальний, український, діаспоральний, міжкультурний, родинний, особистий. Не про все сказано відверто. Щось залишила натяком (воєнне зґвалтування у «Яблуках війни», наприклад). Посттравматичний синдром не називається там синдромом, але описується детально. Там — про біль, великий і невитравний. Смерть, втрату дому, втрату близьких, втрату себе. І — водночас — про надію. Світлу, міцну, цілющу. У цих книжках я робила акцент на житті, у всіх його щасливих виявах і деталях. Але біль і смуток і смерть там є теж. Не для того, щоби зневірити себе чи тих, хто читатиме ці книжки. Навпаки. Абсолютно навпаки. Мусимо жити. Бути щасливими. Це — наш спосіб перемагати і навіть мститися ворогам."

У травні ми вшановуємо пам’ять тих, хто поліг на полі бою, спалених, знищених, закатованих, але не скорених. Сьогодні увесь їхній біль можуть відчути воїни-захисники українського Донбасу та їхні рідні. Солдати у минулій війні і у сьогоднішній. Всі вони без винятку полягли і продовжують гинути за Україну, за наше майбутнє. Набираймося від них міцності духу, незламності та сили задля того, щоб будувати таку Україну, про яку вони мріяли і за яку вони віддавали своє життя!


29.04.21

Гарна писанка у мене!

 Саме таку назву має великодній флешмоб для дітей і дорослих з прикрашання інсталяції "Великодня Писанка", який відбувся сьогодні у новому сквері. До акції приєдналися наші волонтери і читачі, створивши зайчиків із писанками.

Заяча ватага :)
Данські вчені – вважається, що саме вони найкраще розбираються в темі щастя і його передумов – дійшли до цікавого висновку. Виявляється, що коли людина бачить святкову атрибутику, то активність її мозку підвищується. Іншими словами, святковий настрій з’являється тоді, коли ми бачимо елементи цього свята. Тож не баріться, місто Гола Пристань вже має таку святкову атрибутику, а свято вдома - це справа наших рук!
Великодню підставочку для писанки можна зробити, прочитавши допис "Світлий день Христового воскресіння" і переглянувши розміщене там відео.
Волонтери бібліотеки виготовляють зайчиків з писанками.
 
А якщо хочете зайчика, - приходьте до бібліотеки, - навчимо на раз, два, три!
Зайчики з писанкою прикрашають великодню інсталяцію






150 років з дня народження Василя Стефаника

Новатором у розвитку української літератури був великий классик Василь Стефаник, який для своєї епохи був надзвичайною постаттю.                 

    Як сучасники  письменника, так і нинішні читачі, відчувають незбагненну і пронизуючу силу впливу його творчості. Його виснажлива праця, гаряча невпинна, пекельна мука – все це від прагнення гідно розкрити перед світом красу і велич народної душі і безмір її страждань.


   Запрошуємо шанувальників творчості прекрасного і неперевершеного митця Слова, переглянути в рамках книжкової виставки "Літературні ювіляри" поличку «Володар дум селянських», присвячену 150-річчю від дня народження В. Стефаника.

28.04.21

Світлий день Христового воскресіння

Великдень - одне з найбільших християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. З цим чудовим святом поєднують дуже багато звичаїв і традицій: печуть паски, фарбують крашанки та писанки, відвідують богослужіння у церквах, ходять один до одного у гості, дарують подарунки.

У бібліотеці створено книжкову виставку "Великодні привітання" з чудовими книжками, що розказують про великодні традиції та декором, створеним і бібліотекарями і відвідувачами бібліотеки - писанками, зайчиками, кошичками та підставочками для писанок.

Головною у пасхальному кошику українців є паска. Пасок пекли дуже багато, до двадцяти штук, тому що обов’язково треба було поділитися цим хлібом з усіма, кого ви бачили. Ще одним обов’язковим елементом святкової великодньої трапези є крашанки та писанки – фарбовані і, відповідно, розмальовані курячі яйця.

Українська паска – це древній ритуальний хліб, пов’язаний із культом сонця та родючості. Паски печуть переважно у четвер і суботу. При замішуванні паски в приміщенні не повинно бути нікого, крім господині. 

Крім паски в кошик кладуть також ковбаси, печене і копчене м’ясо, масло, хрін, яйця-крашанки і писанки. Сирних пасок на Галичині, як правило, не роблять, хоча ця традиція збереглась в Центральній і Східній Україні.

Крашанка – дуже давній символ. Яйце – символ сонця, родючості, відродження та вічного життя. Яйця використовували у ритуалах задовго до християнських часів.

У майстер-класі "Уже недалечко червоне яєчко" волонтер бібліотеки Галецька Вікторія пропонує виготовити підставочки для писанок і крашанок у вигляді квітки. Відвідавши бібліотеку, ви також можете створити таку підставочку.


Створіть свято для себе і своїх близьких!

23.04.21

Шафа з секретом

 Зазвичай у шафі зберігаються різноманітні речі, адже, як інформує Вікіпедія: шафа – вид меблів, призначений для зберігання речей. Та й тлумачні словники з цим погоджуються. Але… пропоную вам зовсім іншу шафу, яка нещодавно з’явилася у нашій бібліотеці завдяки жительці міста Гола Пристань, творчій і талановитій людині Ларисі Гордєєвій. Це – «Поетична шафа». І, як ви вже, напевно, здогадалися, наповнена вона віршами.

Збірка – однойменний літературний альманах – присвячена п’ятій річниці письменницько-музичного заходу «Поетична шафа», який об’єднує поетів, письменників, музикантів та інших поціновувачів творчості. Ця книга зібрала поетичні рядки 36 авторів, серед яких і наша містянка пані Лариса, перше знайомство з якою у мене відбулося у мережі Facebook, де ми стали друзями і я часто читала її поетичні рядки, раділа її здобуткам: диплому переможця у номінації "Легке перо" та, згодом, друку творів у колективній збірці "Мелодія закоханого серця". Тож не здивувалася, коли у березні з’явилися світлини з презентації збірки «Поетична шафа», де херсонські поети, а серед них і пані Лариса, читали свої вірші на ювілейній зустрічі. І це була для авторки хвилююча і радісна подія, адже саме ця збірка була першою, не дивлячись на те, що раніше публікувала свої твори у газетах «Голопристанський вісник» та «Рідна Пристань».

Було дуже приємно, коли авторка завітала до бібліотеки і подарувала цю збірку, щоб усі охочі могли познайомитися із сучасною поезією Херсонщини.

«Радію, коли мої рядки торкаються серця» - каже Лариса Гордєєва.  А я сподіваюся, що попереду будуть не лише колективні, але і авторські збірки поезій, які доторкнуться до багатьох сердець!

Світлана Ярова, завідуюча бібліотекою-філією для дітей м.Гола Пристань

21.04.21

Турбуймося про Землю!

 Щороку 22 квітня відзначається День Землі, який ознаменував початок сучасного екологічного руху в 1970 році.

Історія цього свята розпочинається в Америці, де у 1971 році було започатковано Щорічний тиждень землі. Акція стала дуже популярною серед населення, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятиліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’єднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня.

В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. Саме тому слід піклуватися про оточуюче середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! І саме про це розповідають наступні книжки і навчають найпростішим речам, які можна зробити для нашої планети.

1.Джес Френч Як допомогти їжачкові та захистити полярного ведмедя. - К.: Каламар, 2020. - 64с.

Всім тваринам та середовищам існування, починаючи від жуків та метеликів, і до полярних ведмедів, потрібен наш захист. У цій чудово ілюстрованій книзі, як діти, так і дорослі дізнаються про тринадцять різних місць існування живої природи – сади, живоплоти, пустища, ліси, високогір’я, заболочені місця, узбережжя, прісні води, океани, савани, джунглі та гори, а також прості буденні способи їх захисту. Виявляється, допомогти їжачкам у власному саду дуже просто. Треба лише трохи креативності. Книга складається з низки корисних лайфхаків, відкривши які та впроваджуючи в житті, можна досягти значного прориву в охороні навколишнього середовища.

2.Мартін Дорі Діти проти пластику. - К.: Рідна мова, 2020. - 128с.

Хочеш стати супергероєм? Супергероєм, який рятує океани, який дбає про майбутнє — і своє, і цілої планети? Тоді ця книжка саме для тебе. Письменник і активіст Мартін Дорі розповідає, як піклуватися про планету, і радить, як щодня боротися з шкідливим пластиком у побуті. Тож виконуй цікаві і легкі Мартінові рекомендації — і ти станеш справжнім супергероєм, а на планеті буде менше пластикового сміття! В книжці ти можеш прочитати про користь і шкоду пластику, а про історію пластику можеш дізнатися вже зараз, погравши в гру "Історія пластика".👇


3.Галина Ткачук Книжка про сміття. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2019. - 132с.
Ця книга розповість про сміття, його вплив на навколишнє середовище і способи, що дозволяють боротися з його негативними наслідками. Зазвичай дітям складно пояснити, що таке сміття насправді, вони просто сприймають його як щось звичне, наприклад як сміттєві пакети, які всі щодня викидають в баки, в один або кілька. Книга показує дітям те, на що вони особливо не звертають уваги, наприклад сміття в річці та в морі, що пропливає повз, або ж сміттєві звалища в лісах та парках. Книга пояснює дітям, що хоча сміття заполонило нашу планету, ми однак, завжди повинні прибирати за собою. Крім цього в книзі розповідається про споживання, і те, як ми можемо знизити рівень сміття на нашій планеті. Книга інтерактивна, що дозволяє дитині повністю зануритися у вивчення всіх аспектів життєдіяльності сміття. У ній є місце для запису своїх думок, цікавих спостережень та ідеї. А потренуватися у сортуванні сміття можна вже зараз – скористайся грою «Сортуй правильно!».

Уявіть – кілька сотень людей розсортували сміття - ось і ресурс для перереобки! Тисяча людей посадила по одному дереву – ось і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.