Надзвичайним і захоплюючим був День вишиванки - розпочався із акції "Працюй у вишиванці" та фото-акції "Збережи мить", а закінчився парадом вишиванок, чудовим святковим концертом етно-фотозоною, яку працівники нашої бібліотеки створили разом з колегами з бібліотеки-філії з обслуговування користувачів м.Гола Пристань!
Але між цими заходами відбувся іще один - саме про нього цей пост.
Напевно, кожен, хто читав Гоголівську "Ніч перед Різдвом", пам’ятає як Вакула здобував прихильність гордовитої і примхливої Оксани: навіть відправився до самої цариці за черевичками для коханої.
Так от, уявімо, що пройшов деякий час після одруження Вакули і Оксани і, не дивлячись на те, що Оксана любила свого чоловіка, вона залишилася такою ж гарною, вередливою і вимогливою. І безпосередньо перед днем вишиванки зажадала нового вбрання з усіх куточків України. І ось тут уже на допомогу Вакулі пришли наші читачі і волонтери, що розшукували у бібліо-квесті "Вишивана моя Україна" найгарніше вбрання для диканьської красуні. Наші квестери розшукували одяг у книжково-паперовому світі, тому і самі вбралися в паперові вишиванки і отримали підказки-індекси, де саме шукати вбрання серед книжок.
Вже скоро усі комплекти одягу разом з книжками з декоративно-прикладного мистецтва та вишивання були здобуті і красуня Оксана могла приміряти вбрання з Бойківщини, Буковини, Нижнього Подніпров’я, Київщини, Катеринославщини, Запоріжжя тощо.
Дивлячись на чудові народні строї, переконуєшся в тому, що процес створення кожного елементу одягу українців був не тільки клопіткою працею, а й ритуалом самовираження майстринь.
Деякі мистецтвознавці вважають, що жінки вишивали лише для того, аби прикрасити своє житло, одяг та побутові речі. Насправді цей процес дещо складніший: під час роботи через пальці майстринь здійснюється очищення їх енергетичних каналів, завдяки чому жінка відновлюється і наповнює створені нею речі своєю позитивною енергетикою. У національному одязі кожної країни відображена національна свідомість нації, її естетичний ідеал, прагнення та цінності. В цьому сенсі український національний костюм є багатогранним явищем. В його образі поєднані такі риси, як слов’янська душа, східна любов до яскравих кольорів та західна нотка витонченої елегантності.
У часи СРСР національний одяг вийшов з повсякденного вжитку, а його святковий варіант використовувався лише як символ республіки та атрибут творчості. Національний костюм вдягали для зустрічі поважних гостей з інших країн, для виступів на сцені тощо.
Після отримання нашою державою незалежності національний одяг отримав нове життя. І переконатися в цьому можна і кожного дня і на свята, адже дуже багато українців люблять вишиті сорочки, сукні, спідниці. Справді, наша вишивана Україна - це віддзкалення душі української нації. З днем вишиванки!
